- нав'ючувати
- -ую, -уєш, недок., нав'ю́чити, -чу, -чиш, док., перех.Навантажувати кого-, що-небудь поклажею, в'юками.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
нав'ючувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
нав'ючування — я, с. Дія за знач. нав ючувати і нав ючуватися … Український тлумачний словник
нав'ючуватися — уюся, уєшся, недок., нав ю/читися, чуся, чишся, док. 1) Навантажуватися поклажею, в юками. 2) тільки недок. Пас. до нав ючувати … Український тлумачний словник
нав'ючити — див. нав ючувати … Український тлумачний словник
нав'ючуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до нав ючувати … Український тлумачний словник
навантажити — 1) = навантажувати (кого, чим, що на кого доручити кому н. якусь роботу, виконання якихось обов язків тощо), нав ючити, нав ючувати (що на кого); завантажити, завантажувати (кого чим забезпечити когось роботою); навалити, навалювати (що на кого) … Словник синонімів української мови